звідки береться натхнення

і звідки ж воно береться?я й ніколи не задумувалась над цим питанням.У голові завжди безліч думок,які так і просяться щоб їх помістили на сторінки записника чи блогу.Звідки вони беруться,сама не знаю.Але от цікавість.Думки є,їх багато і іноді їх дуже легко вистроїти у шеренгу,та по черзі виложити на папір,а іноді,вони як діти у дит-садку,розбігаються і зібрати їх до купи дуже важко.
Вихователька у садочку,який відвідує мій братик Бодик,дуже уміло та вправно органзовує дисципліну між дітками,іноді заоохоченням почитати цікавезну книжку казок, а іноді і підвищенням голосу.Але вона це робить дуже вправно,мило та якось по доброму,і тому діти слухаються її і полюбляють.
І тут я запитую сама себе,а яким методом мені вдається організувати дисципліну своїх думок,вистроїти їх в уявну шеренгу та безболістно виложити їх на папір?І тут я починаю пригадувати усілякі,милі дрібнички,різноманітні історії,смаки та запахи...І розумію,що саме за допомогою таких теплих,милих поседеньок із подругою у кав ярні або із мамою за чашечкою чаю з малиновим варенням, прогулянки по осінньому парку,милування дощем або відвідуванням картинної галереї і є та сама "дисципліна" думок,те ж саме натхнення...