кориця та осінь

А чим Вам пахне осінь?

Осінь пахне мокрою землею та холодним, мокрим, таким слабким і невинним листям,що лежить під ногами,яке постійно знову і знову хтось шморгає,соває та давить підборами та велосипедними або ж автомобільними колесами.

Осінь пахне яблуками,які падаючи з дерев,розбиваються об землю і з яких витікає солодкий сік.Як приємно, піднімаючи їх з землі,підносити до обличча та вбирати той солодкий аромат,відчуваючи ненароком на губах солодкий нектар.

Осінь пахне корицею. Або пирогом з корицею. Або чаєм з корицею. Але кориця там є. Це факт.

Осінь пахне теплими,щирими розмовами,десь у парку,за чашечкою кави та хрусткою булочкою. 

Осінь пахне сторінками книг,які сидячи у парку(або вдома) читаєш і забуваєш,що є час і що він йде і от уже пізня година...

Деколи,осінь пахне самотністю.Але не тою холодною та невпевненною самотністю,а приємною,даючи час подумати та переосмислити певні свої думки,самотністю.Самотністю,яка приходить раптово десь в восени,і яка так само зненацька тікає...

Осінь пахне подорожжю.Подоріж до Львову,Кам янця-Подільського,Чернівців або Карпат восени особливо незабутня.Осінь покаже вам міста,які ви бачили можливо та нехай разів зі 100,новими,іншими,незнайомими...

Осінь пахне цигарками.Так,саме цигарками.

Осінь пахне теплим,м яким хутром кота.Буває читає книгу на канапі,закутаючись у колючий плед,а кіт,такий пухнастий та величний,обережно, ніби йде по замінованому полі,переступає,обирає собі містечко десь у тебе в ногах,звертається клубочком і починає муркотіти...І тобі одразу так стає комфортно,тепло та затишно.

А взагалі - осінь має безліч ароматів...Те що я перерахувала,це лише маленька частиночка того,чим вона пахне для мене...Але для кожного осінь має свій аромат...